Menu

Екологічна ситуація на Білозерщині: РДА оприлюднила данні про забрудненість району


На сайті Білозерської райдержадміністрації оприлюднено регіональну доповідь про стан навколишнього середовища у Херсонській області та екологічний паспорт Херсонської області  за 2016 рік.

Ці документи підготував департамент екології та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації, інформує Білозерка.ua.

В зазначених документах до уваги громадськості відповідно до вимог статті 25-1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» більше, ніж на 400 сторінках представлено інформацію про стан екології в Херсонській області, проблеми та рекомендації щодо їх вирішення.

Серед найважливіших екологічних проблем області:

1. Неоформлені належним чином земельні ділянки під полігони твердих побутових відходів.

За результатами перевірок органів місцевого самоврядування встановлено, що:
– порушуються вимоги земельного законодавства – звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації.
– навіть на оформлених полігонах твердих побутових відходів недотримуються технологічні процеси захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення роздільного сортування.
– більшістю сільських та селищних рад не розроблено місцеві програми поводження з відходами та не затверджено рішеннями сесій, не впроваджено схеми санітарного очищення населених пунктів. В порушення ст. 35 – 1 Закону України «Про відходи» не всіма органами місцевого самоврядування визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів з території населеного пункту, не впроваджено роздільне збирання відходів.
– відсутність підприємств, які здійснюють централізований догляд та вивезення ТПВ у санкціоновані місця призводить до самостійного вивезення сміття населенням у різні точки області: ліси, лісосмуги, яри, балки, складування його вздовж доріг.
Необхідно:
– запровадити будівництво заводів по переробці твердих побутових відходів в містах області;
– впорядкувати систему збору відходів та їх сортування;
– провести рекультивацію несанкціонованих звалищ.

2. Утилізація безхазяйних хімічних засобів захисту рослин

Згідно зведених даних щодо умов та стану зберігання непридатних ХЗЗР (хімічні засоби захисту рослин) в Херсонській області на даний час налічується 1921,804 тонн непридатних ХЗЗР, з яких на 1887, 436 кг – безхазяйні. З 2012 року непридатні пестициди не вивозяться на утилізацію, кошти не виділяються.
Склади, на яких зберігаються непридатні до використання ХЗЗР практично всі напівзруйновані. Умови їх утримання та зберігання на них непридатних ХЗЗР не відповідають вимогам екологічної безпеки, що створює загрозу для природного навколишнього середовища шляхом потрапляння отрутохімікатів до ґрунту і водоносних горизонтів.
Необхідно:
– вирішити питання знешкодження накопичених у тимчасових сховищах небезпечних відходів;
– фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища завершення робіт по вивезенню непридатних ХЗЗР, а також проведення знезараження територій та складів.

3. Очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів Херсонської області не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм, зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення відбувається забруднення Дніпра, Азовського та Чорного морів недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.

У результаті аварійної ситуації, яка виникла в березні 2003 року, продовжується скид неочищених стічних вод з міськводоканалу м. Берислав Херсонської області в Каховське водосховище. Очисні споруди повністю
зруйновані. Ремонтно-відновлюванні роботи, роботи щодо реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж м. Берислав не проводяться.

Очисні споруди, каналізаційна та зливова мережі м. Скадовська, смт Лазурне Скадовського району знаходяться в незадовільному технічному стані. Скид зворотних вод із очисних споруд м. Скадовська в Джарилгацьку затоку Чорного моря здійснюється з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду. Очисні споруди смт Каланчак зношені. Реконструкція, капітальний та поточний ремонти очисних споруд не здійснюються. Відстійник знаходиться в аварійному стані, стічні води потрапляють на земельну ділянку.

Не визначення суб’єкту господарювання, установи або організації, на балансі якого знаходиться мережа зливової каналізації м. Херсона призводить до забруднення р. Дніпро, р. Кошова, р. Вірьовчина та Стебліївського лиману. Дозвільні документи щодо здійснення скиду зворотних вод до водних об’єктів (затверджені нормативи гранично допустимих скидів) відсутні.

Необхідно:
– вирішити питання виділення коштів на відновлення систем водовідведення області, реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж м. Берислав, м. Скадовська, смт Лазурне Скадовського району, смт Каланчак Каланчацького району.

4. До важливих проблем у сфері заповідної справи необхідно віднести наступне.

Значна кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду області не винесені в натуру, що створює підґрунтя для різних порушень (зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель природно-заповідного фонду, поширюється практика відчуження земель природно-заповідного фонду для нецільових потреб або вилучення земельних ділянок). Відсутність закріплених на місцевості меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Більшість об’єктів природно-заповідного фонду не мають проектів організації територій, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проектів землеустрою з організації та встановлення меж. На переважну більшість об’єктів природно-заповідного фонду відсутня земельно-кадастрова документація. Землі не переведені до категорії природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Внаслідок земельної реформи відбувається роздержавлення та приватизація земель запасу та земель колишніх колгоспів. Але значна частина об’єктів ПЗФ створена на таких землях і на сьогодні знаходиться під загрозою розпаювання для ведення виробничої діяльності без врахування їх статусу та природоохоронної цінності. На більшості територій природно-заповідного фонду не встановлено інформаційні та охоронно-межові знаки. Фіксуються випадки порушень природоохоронного законодавства на заповідних територіях – самовільна забудова, створення стихійних звалищ, видобуток будівельних матеріалів (піску, глини), введення в експлуатацію промислових підприємств за рахунок земель зі складу природно-заповідного фонду.

Майже усі ці недоліки обумовлені недостатнім фінансуванням напрямку заповідної справи. У зв’язку з відсутністю фінансування інвентаризація територій та об’єктів природно-заповідного фонду не проводилась. З метою фінансового забезпечення виконання природоохоронних заходів, до переліку першочергових природоохоронних заходів для фінансування з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища у 2016 році, затвердженого рішенням сесії обласної ради від 31 березня 2016 року № 82, окрім іншого, включено наступні заходи:
– Інвентаризація територій та об’єктів природно-заповідного фонду області;
– Внесення змін до наукового обґрунтування необхідності оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Великі Сірогози».
Необхідно:
– провести інвентаризацію об’єктів природно-заповідного фонду, в першу чергу, що не мають спеціальних адміністрацій (дирекцій);
– здійснити моніторинг їх стану з метою запобігання негативних змін та порушень природоохоронного законодавства;
– оновити дані про їх природоохоронну цінність;
– забезпечити встановлення в натурі (на місцевості) меж об’єктів природно-заповідного фонду;
– головам районних державних адміністрацій, на території яких знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду, передбачити фінансування з місцевих природоохоронних фондів на розробку проектів землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

5. Однією з найактуальніших проблем – є проблема забруднення повітря, яке впливає на організм людини, тварин і рослинність, завдає шкоди народному господарству, викликає глибокі зміни в біосфері.
Протягом 2016р. в атмосферу надійшло 9,7 тис.т забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що на 9,0% більше, ніж у 2015р. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Її частка у сумарних викидах по країні склала 0,3%. У інших областях південного регіону зазначені показники за підсумками 2016р. були вищими, зокрема:
Одеська – 12 місце (0,8% загальних викидів), Миколаївська – 9 місце (0,5%).

Шкідливі викиди в повітряний басейн області здійснювали 333 підприємства. Від них протягом 2016 року в атмосферу надійшло 9,7 тис.т забруднюючих речовин (без вуглецю діоксиду ), що на 0,8 тис.т (або на 9,0%)
більше, ніж у 2015році, і склало 29,1 т в середньому на одне підприємство.
Найбільша кількість забруднень потрапила в атмосферу від підприємств м. Херсона (3,0 тис.т , або 30,9 %).
Із загальної кількості викидів 8,6 тис.т, або 88,7% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це викиди метану – 5,8 тис.т, оксиду азоту – 0,3 тис.т. Крім того, в атмосферу надійшло 341,0 тис.т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію.

Слід зауважити, що надходження забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення та виробничої техніки у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел.
Основними шляхами зниження забруднення атмосфери є розробка й впровадження очисних фільтрів, застосування екологічно безпечних джерел енергії, безвідхідної технології виробництва, боротьба з вихлопними газами автомобілів, озеленення та ремонт дорожнього покриття.

Головними заходами щодо зменшення викидів в атмосферне повітря є:
1. Створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції;
2. Розробка технологічного устаткування для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння;
3. Перехід на газоподібне паливо, виключення етилованого бензину, використання нейтралізаторів токсичних вихлопів.
4. Впровадження обладнання для допалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей;
5. Розробка і впровадження комбінованих методів з метою зменшення викидів окислів азоту і сірки від котлоагрегатів.
6. Переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо.
7. Ремонт дорожнього покриття.

bilozerka.info


Поділіться цією публікацією з друзями!
Поддержите нас! Оставьте лайк!